7 травня відбулося відкриття туристичного об’єкту, колишньої стоянки партизанської бази ім.Пожарського (територія Малостаросільської сільської ради) з нагоди 64-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. У ході заходу відбувся урочистий мітинг, покладання квітів та гірлянд до обеліску загиблим воїнам, екскурсія по території колишньої партизанської бази, організовано святковий концерт, солдатська каша. Взяли участь: завідувач сектору туризму управління культури і туризму облдержадміністрації А.Данилюк, голова Смілянської райдержадміністрації Є.Нагорний, заступники О.Озірний, Д.Чубін, голова районної ради М.Герасименко, заступник А.Терещенко, депутат обласної ради В.Ткаченко (фракція БЮТ), керівники фракцій у районній раді, голова ради ветеранів району А.Завальнюк, ветерани, голови сільських рад, командир та члени військової частини А 41-67, керівники структурних підрозділів адміністрації, установ, громадських організацій району, молодь, засоби масової інформації. Кількість учасників – 300 осіб
ПРИВІТАННЯ голови з нагоди 9 травня
Шановні наші ветерани, учасники бойових дій,
невтомні працівники тилу, солдатські вдови, всі присутні!
64 роки тому завершилася Велика Вітчизняна війна. Ніколи не виявляла Людина стільки благородної сили й величі духу, скільки виявив у ній наш народ. Ніхто і ніщо не могло спинити його в боротьбі проти фашизму. Найкращі сини і доньки відважно билися на фронтах, у загонах опору, в тилу ворога, не шкодуючи ні сил, ні крові, ні життя. Рідна батьківська земля помножила їхній гнів і силу.
Не скорились окупантам і нащадки славного Смілянського краю. Уже на початку осені 1941 року почала діяти підпільна партійно-комсомольська організація, яку очолив Василь Федорович Ромейко. Діяли підпільні осередки в селах Велика Яблунівка, Березняки, Ташлик, Тернівка.
Одним із унікальних диверсійно-організаційних партизанських загонів Черкащини був партизанський загін ім. Пожарського. Діяльність загону розгорнулася спочатку у районі Смілянського, Сунківського та Ординського лісів. Загін швидко поповнювався і нараховував понад 970 осіб. Та згодом керівництво загону, передбачаючи неминучість вирішальних битв з ворожими частинами, зосередило свої сили в районі на захід від м. Сміли, в навколишніх лісах сіл Костянтинівки, Балаклеї, Малого Старосілля.
Вороже командування розуміло, що в його тилу з’являється сила, яка може підтримати наступ радянських військ ударом із заходу, з глибини німецької оборони.
Горіла земля під ногами окупантів. Крок за кроком відвойовували народні месники рідну землю в загарбників.
На жаль, не кожен учасник тих подій дожив до свята слави, свята честі – Дня Перемоги, та для повоєнних поколінь – вони є прикладом неймовірної стійкості, сили духу, мужності, самопожертви заради спасіння всього народу і своєї Вітчизни. Їхній немеркнучий подвиг – урок всім нам, як потрібно сьогодні цінити свободу і незалежність, берегти та кріпити державу.
Зі словами безмежної вдячності за здобутий мир, щастя жити й працювати на рідній землі прийміть побажання довгого й радісного віку, любові, душевного тепла та затишку.
І нехай мир, добробут і суспільна злагода стануть найкращим пам’ятником солдатам Перемоги.
Вічна пам'ять героям!
Доземний уклін ветеранам!
